Львівський господарський суд відмовив одеській компанії ТОВ «Західстандарт система» у накладенні арешту на майно та рахунки трускавецької підприємиці Софії Панчишин на суму 1 мільйон гривень. Справа оголила заплутану фінансову схему з використанням електронних цифрових підписів, несанкціонованим втручанням у банківські системи та транзитом мільйонних коштів через рахунки малого бізнесу.
1,4 мільйона за один день: анатомія швидкої комбінації
10 жовтня 2025 року з рахунків ТОВ «Західстандарт система» та пов’язаного з ним ТОВ «Евростандарт система» в АТ «Асвіо Банк» на щойно відкритий рахунок ФОП Софії Панчишин в АТ «Райффайзен Банк» раптово надійшло майже 1,43 млн гривень.
Одеські фірми заявили про «злам» системи «Клієнт-Банк» та незаконне використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) виконувача обов’язків директора. За їхньою версією, ніяких договорів на постачання товару вони з ФОП не укладали, а платіжки формували невстановлені особи.
Слідчий підтекст: Гроші на рахунку ФОП не затрималися ані на годину. Того ж дня 1 мільйон гривень був миттєво роздрібнений і перерахований далі — на рахунки щонайменше 10 третіх осіб.
Сама підприємиця, яка у Трускавці утримує коктейльний бар «Paradox» (відкритий за рахунок мікрогранту від Державного центру зайнятості у 250 тис. грн), стверджує, що стала «сліпою» прокладкою у чужій грі. На момент транзиту її рахунок навіть не був повністю активований, а про трансакції вона дізналася лише від адвокатів позивача.
Тінь податкових схем і кримінальні провадження
Історія виходить далеко за межі звичайного цивільно-правового спору. Наразі довкола цих трансакцій розгортається одразу кілька кримінальних епізодів:
- Шахрайство в особливо великих розмірах: Солом’янське УП Києва розслідує списання коштів за ч. 4 ст. 190 КК України.
- Кібервтручання під час воєнного стану: За факт переказу ще 432 тис. грн від ТОВ «Евростандарт система» відкрито провадження за ч. 5 ст. 361 КК України.
- Старі податкові гріхи: Суд звернув увагу, що обидві одеські компанії ще з 2021 року фігурують у розслідуванні ДБР/БЕБ (провадження № 62021000000000861) за підозрою в ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК) та легалізації («відмиванні») брудних грошей (ч. 3 ст. 209 КК).
Чому суд відмовив у блокуванні майна?
Представники одеського бізнесу відверто визнали в суді: вони пішли до господарського суду із забезпеченням позову, бо вважають роботу правоохоронних органів неефективною і не змогли швидко арештувати кошти в межах кримінальних справ.
Проте суд визнав такі аргументи несолідними й ухвалив рішення на користь ФОП з огляду на кілька факторів:
- Відсутність майнової сфери: Спірний мільйон не залишився у підприємиці — кошти пішли далі тій самій ланцюговій структурі. Накладення арешту на її особистий Ford Mondeo 2009 року та робочі рахунки означало б перекладання наслідків кіберзлочину на ймовірну жертву.
- Підміна юрисдикцій: Пошук, арешт і вилучення коштів, що стали знаряддям або предметом злочину, мають здійснюватися через слідчих суддів у кримінальному процесі, а не через господарський суд.
- Загроза реальному бізнесу: Блокування рахунків ФОП призвело б до зупинки бару, невиплати зарплат кухарям і барменам, а також до дефолту за умовами державного гранту.
Справа залишається показовим прикладом того, як під час війни тіньові фінансові потоки та зламані ЕЦП намагаються легалізувати або «перекинути» на малий бізнес через параліч правоохоронної системи.
