Депутати затвердили нову програму використання та охорони земель Києва на 2026–2028 роки: найбільше коштів у ній спрямовано вже не на інвентаризацію територій, а на встановлення меж "зелених" та заповідних зон
Київрада затвердила нову програму використання та охорони земель Києва на 2026–2028 роки. На відміну від попередньої, у якій найбільші витрати стосувалися інвентаризації земель, тепер акцент змістився на встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, земель водного фонду тощо. А “рахуватимуть” землі менш активно – юристи вже підозрюють, що це роблять спеціально, щоб “правильно” прописувати документацію по ділянкам, аби “туалетні схеми” працювали й надалі.
Про ухвалення проєкту рішення про міську цільову програму з використання та охорони земель столиці на три наступних роки повідомляє видання КиївВлада. Документ подав Департамент земресурсів КМДА, а у сесійній залі його підтримали 74 “багнети”. Загалом на програму витратять 783,2 млн грн, та найбільше – 477,7 млн – коштуватиме саме розробка проєктів землеустрою щодо організації/встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, водного фонду і т.ін. За 3 роки планують розробити такі проєкти для понад 3 тис га землі.
Також витрачатимуть кошти на розробку техдокументації із землеустрою щодо інвентаризації земель та наповнення кадастрів (185,5 млн грн). І ще, на технічну частину – інформсистеми, зокрема, й той самий міський земельний кадастр (84,7 млн). Фахівці, втім, не дуже високо оцінюють такі зусилля міської влади: кажуть, дуже мало конкретики.
“Ця програма – просто набір гарних слів. Жодної конкретики, окрім розділу 6. Зокрема, цікавить, як будуть визначатися межі природоохоронних зон, якщо у співвиконавцях не “прописаний” Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Де він? Тобто, “земельщики” будуть “нарізати” межі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)? Ми ж самі розуміємо, як вони “наріжуть” – що залишиться від цих об’єктів ПЗФ”, – зауважив у коментарі виданню Олександр Дядюк, столичний юрист і пам’яткоохоронець.
Також підозрілим він вважає те, що у заходах з інвентаризації земель не прописана ані розбивка по районах, ані орієнтовні площі. Цей шматок роботи Дядюк вважає досить привабливим – каже, що її проводитимуть лише “свої” землевпорядні організації, за завищеними цінами. А також каже, що можливі варіанти, коли вони створюватимуть нові “туалетні” схеми – приписуватимуть 2 га землі до умовної “будки” на 20 “квадратів”.
Київрада захистить 300-річний дуб, що потрапив на знамениту картину, й реабілітувала Івана Мазепу
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що Київраді пропонують оголосити вікове дерево, “Дуб Миколи Пимоненка”, ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Це – найперша пропозиція “екологічного” департаменту КМДА під керівництвом Павла Іванова, щойно призначеного наприкінці жовтня 2025 року. Зауважимо, що днями вже й самі депутати міськради пропонували Іванову співробітництво, зокрема, у питанні ревіталізації Горіхуватських ставків.
А ще, ми повідомляли, що Київрада прийняла 4 грудня історичне рішення – на мапу столиці остаточно повернули ім’я гетьмана Івана Мазепи. Києву для цього знадобилося цілих 15 років, петиції, підтримані містянами, звернення громадських організацій та народних депутатів. Нині історія вулиці Лаврської закінчилася.
