Киянам знову готують підґрунтя для стрімкого підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті. Офіційні особи традиційно апелюють до дефіциту бюджету, збитковості та зростання витрат на утримання мережі. Протім аналіз фінансових потоків КП «Київський метрополітен» та лобійованих міською владою закупівель свідчить про протилежне: підприємство отримувало колосальне надлишкове фінансування, яке не вирішило інфраструктурних проблем, а нові кредитні зобов’язання загрожують остаточно загнати підземку в боргову яму.
Як влаштована ця система, хто стоїть за сумнівними контрактами та чому за фінансовий менеджмент столичної влади знову платитимуть звичайні пасажири?
1. Мільярдні компенсації без аудиту: куди пішли 7,8 млрд грн?
За даними експерта з питань містобудування та аналітика громадської ініціативи «Голка» Георгія Могильного, за чотири роки КП «Київський метрополітен» отримало з міського бюджету компенсацію, яка на 7,8 млрд грн перевищила фактичні витрати підприємства на перевезення пасажирів.
[Бюджетна компенсація] ➔ [Перевищення витрат на 7,8 млрд грн] ➔ [Осідання на рахунках / "Капітальні інвестиції"]
Замість того щоб спрямувати ці кошти на стабілізацію тарифів чи оперативне усунення критичних аварійних ризиків, менеджмент витрачав їх на власний розсуд під виглядом капітальних інвестицій або залишав на рахунках. На тлі закриття станцій синьої гілки та системних збоїв у роботі підземки такий підхід свідчить про глибоку кризу управління.
2. Кредит на 25 млрд грн і контракти для підприємства з кримінальним шлейфом
Замість проведення прозорого фінансового аудиту КМДА ухвалює рішення взяти кредит на 0,5 млрд євро (близько 25 млрд грн) для закупівлі 224 нових вагонів у Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ).
Ця угода викликає серйозні запитання як з юридичної, так і з безпекової точок зору:
Фігуранти кримінальних проваджень
Керівництво КВБЗ — зокрема голова правління та технічний директор — наразі перебуває під судом. Їх обвинувачують у постачанні «Укрзалізниці» бракованих пасажирських візків із тріщинами в металі та пошкодженими зварними швами, що завдало державі збитків на 64 млн грн.
Кадровий колапс і сумнівна кваліфікація
Сумніви викликає і компетентність посадовців, відповідальних за розробку тендерної документації:
- С. Енговатова (заступниця головного конструктора метро) має лише технікумівську освіту, але під час опрацювання тендерних паперів змогла придбати нерухомість у США.
- С. Мужичук (головний конструктор вагонів, мобілізований у 2022 році) закінчив військове училище, а до цього працював на заводі охоронцем.
Спроби порушення умов конкурсу
У 2023 році, вигравши тендер на постачання 50 вагонів, КВБЗ намагався протиправно змінити тип тягового приводу всупереч затвердженим умовам аукціону. Попри триваючі розслідування та претензії щодо якості, завод продовжує безперешкодно отримувати багатомільйонні підряди в Києві та Харкові.
3. Наслідки для міського бюджету та пасажирів
| Ключовий аспект | Заяви КМДА та менеджменту | Реальний стан справ |
|---|---|---|
| Фінансовий стан | Глибока «збитковість» та дефіцит коштів | Наявність 7,8 млрд грн надлишкової бюджетної компенсації |
| Закупівля вагонів | Необхідність оновлення рухомого складу | Кредит на €0,5 млрд під підрядника із судовими справами про брак |
| Тарифна політика | Неминуче «вимушене» підняття цін | Перекладання боргового тягаря на плечі жителів столиці |
Висновки
Головний підсумок: Заява про «збитковість» метрополітену — це штучна ширма для прикриття неефективного менеджменту та чергової кредитної кабали на 25 млрд грн.
За відсутності належного державного контролю та незалежного аудиту влада покладає мільярдні зобов’язання на міський бюджет. Це неминуче призведе до стрімкого здорожчання вартості проїзду, тоді як системні проблеми столичного метро залишаться невирішеними.
Редакція готує офіційні запити до КМДА, КП «Київський метрополітен» та Держаудитслужби для отримання коментарів.
