Журналістське розслідування
Поки Україна виборює економічну стійкість та декларує повну інтеграцію до європейського ринку, на митному кордоні продовжує функціонувати налагоджений механізм штучних перешкод. Ті, хто мав би сприяти прозорому імпорту та захищати продовольчу безпеку, фактично вибудували систему, що нагадує міжнародний рекет.
Під приводом «посиленого контролю» швидкопсувна продукція з ЄС днями пропадає на пунктах пропуску. Наслідки цієї схеми відчувають абсолютно всі: європейські постачальники зазнають мільйонних збитків, а українські споживачі платять за це зі власної кишені через зростання цін у супермаркетах.
Як працює ця схема, хто з посадовців фігурує у справах про затримку вантажів та чому європейський бізнес опинився в заручниках українських бюрократів?
1. Анатомія затримки: від 4 годин до 5 діб саботажу
За законом, митне та фітосанітарне оформлення швидкопсувних товарів має тривати не більше кількох годин. На практиці ж процедура свідомо розтягується на дні.
[Вантаж із ЄС] ➔ [Затримка на 5 діб під приводом "експертизи"] ➔ [Дублювання аналізів] ➔ [Псування продукції (до 90%)]
Сценарій, з яким зіштовхуються імпортери, відпрацьований до дрібниць:
- Дублювання перевірок: Фітосанітарний контроль штучно чергують із перевіркою харчової безпеки.
- Повторний відбір проб: Зразки товарів вилучають по кілька разів для «незалежних лабораторних досліджень».
- Штучне чергування: Вантажівки просто застоюються на терміналах без надання будь-яких офіційних відмов у пропуску.
Керамічний приклад: кейс OLVAR SP. Z O.O.
Показовою стала ситуація з польською компанією OLVAR SP. Z O.O., яка здійснює постачання товарів на умовах DAP (Delivered at Place). За цими міжнародними правилами саме іноземний продавець несе всі ризики та фінансову відповідальність за логістику, простій і збереження товару до моменту передачі покупцеві.
- Результат дій посадовців: Замість нормативних 4 годин вантаж затримали на 5 діб.
- Оцінка збитків: За даними незалежного сюрвейєра, через відсутність належних умов зберігання під час затримки 89,52% продукції втратили свої споживчі властивості та перетворилися на непридатний мотлох.
2. Посадовці під прицілом: чий інтерес на кордоні?
За свідченнями учасників ринку та аналітиків, створення штучних бар’єрів на кордоні пов’язують із діяльністю посадовців митних органів та Держпродспоживслужби. У матеріалах скарг та звернень бізнесу фігурують прізвища Ореста Мандзія, Івана Керезваса та голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука.
Фінансовий контекст: Поки європейський бізнес підраховує збитки від зіпсованого товару, очільник Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, згідно з його офіційною декларацією за 2025 рік, отримав 800 000 гривень дивідендів від ТОВ «ПАРТНЕРИ-2014».
Такий дисонанс між статками керівництва контролюючих органів та збитками міжнародних інвесторів викликає гострі запитання у профільних бізнес-асоціацій.
3. Економічний удар по Україні: від інфляції до втрати довіри
Штучне блокування імпорту має прямий негативний ефект на внутрішній ринок України та її міжнародне становище:
| Напрямок впливу | Як працює схема | Наслідки для країни |
|---|---|---|
| Ціни на продукти | Ризики та витрати на простій імпортери закладають у собівартість | Стрімке зростання цін на харчові продукти на полицях |
| Інвестиційний клімат | Європейські компанії відмовляються працювати за прямими контрактами | Відтік іноземного капіталу та скасування логістичних програм |
| Репутація в ЄС | Дискредитація євроінтеграційних обіцянок про спрощення торгівлі | Ризик застосування дзеркальних обмежень із боку європейських партнерів |
Висновки та поточний стан справи
Перетворення митного та фітосанітарного контролю на інструмент тиску на іноземних постачальників безпосередньо загрожує національній та економічній безпеці України.
Наразі міжнародні та українські юридичні представники постраждалих компаній вже направили офіційні скарги та заяви про вчинення правопорушень до національних антикорупційних органів, а також до профільних інституцій Європейського Союзу. Головна вимога — проведення комплексної перевірки дій митників та службовців Держпродспоживслужби.
За відсутності належної реакції та спробах «замяти» розслідування через формальні відписки, наступним кроком стане винесення цього питання на рівень Кабінету Міністрів України та Європейської Комісії.
